Фастівський район – район на заході Київської області. Утворений у 1923 році.
Площа – 0,9 тис. кв. км. Фастівський район межує на півночі з Макарівським районом, на сході – з Васильківським, на південному сході – з Білоцерківським, на півдні – із Сквирським районом, на заході – з Попільнянським районом Житомирської області.
В історичному сенсі під Фастівщиною слід розуміти значно обширніший край, кордони якого не були сталими: наприкінці ХVІІст. — це майже вся Південна Київщина (Паліївщина). Історія Фастівщини сягає глибокої давнини і бере початок із заселення краю первісними людьми. Свідками тих часів є понад 150 пам’яток археології.
З Фастівщиною пов’язані імена Богдана Хмельницького і козацького полковника Семена Палія (Гурка).
Визвольна війна, Коліївщина, декабристське повстання, революційні події 1905-1907 років та громадянська війна, німецька окупація, єврейські погроми, колективізація, голодомор, Велика Вітчизняна війна — це далеко не всі трагічні сторінки нашого краю. Навіки німими свідками цих подій залишаться могили наших співвітчизників.
Фастівська земля славетна перебуванням на ній визначних діячів культури, науки. Так, у 1845-1846 р. у складі Археологічної комісії на Фастівщині як художник, який фіксував у малюнках наслідки розкопок, працював Т.Г.Шевченко. Проживав Т.Г.Шевченко у с. Фастівець, зробив чимало малюнків олівцем селян-копачів, які працювали на розкопках курганів Переп’ят і Переп’ятиха, сільських будівель, від місцевих селян записав до свого альбому народні пісні. Короткочасне перебування на фастівській землі, зібраний поетом тут історичний матеріал залишили досить помітний слід у творчості Шевченка. Це поема “Чернець”, поезія ”Швачка” та ін. “Славним містом” називає поет Фастів за багате історичне минуле. Жив він у селянина-кріпака М.Ліпського, який мав співучу дружину О. Зорівну. З голосу Оксани Шевченко згодом написав пісню “У Києві на риночку” про відомого з фольклору народного героя Байду. Пізніше Т.Шевченко виконав цю пісню в домі вчителя Д.Красновського, і М.Лисенко записав мелодію до неї. В цьому ж селі Т.Шевченко записав чимало легенд і пісень. Саме під впливом цих розкопок у його творчості народивсь оригінальний образ “розритих могил”.
Ведучи розмови з селянами, Т.Шевченко цікавився історією Фастова. З уст М.Ліпського Тарас Григорович записав народну пісню про С.Палія. До героїчного образу фастівського полковника, невтомного борця з польською шляхтою, поет часто звертався у своїй творчості.
Останні роки свого життя у с. Веприк жив і працював видатний композитор, класик української музики Кирило Стеценко. Стеценко став засновником української національно-церковної музики. він створив відомі усьому світові хорові шедеври: “Літургія”, “Всеноша”, “Панахида». Величезна заслуга композитора в тому що він протягом всього творчого життя збирав, опрацьовував та видавав українські колядки та щедрівки, створив оригінальні пісні для дітей, його пісню “Тихесенький вечір” або “Вечірня пісня” українське телебачення використовує при завершенні програми “На добраніч, діти”.
На фастівській землі у різні роки та століття жили і творили сміливі, талановиті люди, що полишили по собі яскравий слід в історії: етнограф Е.Руліковський, письменник С.Васильченко, видатний архітектор та живописець В.Кричевський, відомий винахідник М. Бенардос.
Сьогодні Фастівщина також багата на талановитих письменників, художників, вчених, людей, які лікують і навчають, вирощують хліб.
