Буча розташована на 30 км на захід від Києва між невеликими річками Бучанкою та Рокачем, поруч з містом Ірпінь. Спочатку це було селище, що входило до Ірпінської міськради , а з 1 січня 2007року отримало статус міста.
Вперше в письмових джерелах Буча згадується 1630 р як село Яблунька, що розкинулося на лівому березі річки Буча.
Територія Бучі становить 2657 га. Кількість населення складає близько 27 тисяч чоловік.
1868 р. син Северина Сагатовського побудував неподалік села Яблунька цегельний завод , який свого часу був найбільшим підприємством цього краю. А  ще на власні кошти він побудував для дітей селян школу, де сьогодні розміщений міжшкільний навчально-виробничий комбінат.
Пан Красовський  побудував на території Бучі крохмально-паточний завод, а поряд облаштував два водоймища, з’єднані шлюзом. Підприємство працює і нині, а на мальовничих озерах відпочивають жителі селища.
Історія назви міста досить незвичайна. За легендою, під час будівництва робітникам не виплатили гроші, і вони зчинили страшенний галас, або «бучу» як тоді казали.
Саме селище виникло як полустанок Буча під час будівництва Києво-Ковельської залізниці 1898р. і швидко розбудовувалося завдяки мальовничій місцевості.
Буча має славне минуле, місто оспіване у віршах і піснях, увінчане у творах живопису. Тут любили відпочивати столичні міщани та інтелігенція.  У різні часи тут проживали чи сюди приїздили такі видатні особистості, як письменник М.Булгаков і художник М.Мурашко, композитор Л.Ревуцький та академік Є.Патон, актриси М.Інсарова й М.Заньковецька, поети М.Рильський та В.Сосюра.