Учені датують виникнення міста 988-996 роками. Заснував його київський князь Володимир Святославович і назвав Василевом – своїм новим іменем, одержаним після прийняття християнства; перша літописна згадка про Васильків належить до 996року, коли князь Володимир зазнав тут поразки в битві з печенігами, вже тоді Васильків відіграв помітну роль в економічному та економічному житті русичів. Тут пролягав так званий Васильківський торговий шлях з Русі до країн Західної Європи. За містом утвердилася слава й важливого стратегічного пункту: земляні вали і глибокі рови, заповнені водами Стугни, були відчутною перешкодою для численних ворогів, які прагнули захопити Василів – вигідний плацдарм на підступах до Києва. Під час князівських міжусобиць тут формувалися дружини для боїв із суперниками, густі ліси й непрохідні болота маскували їхні приготування.
Як свідчать дослідники, у Василеві народився давньоруський письменник-полеміст, ігумен Києво-Печерського монастиря Феодосій Печерський (бл.1036-1074рр.), автор багатьох послань, повчань, “слів”. У 1151році в місті стояли з дружинами князь Юрій Долгорукий, а в 1169-1170рр. – Мстислав Ізяславович.
У 1157році після князівських змов та інтриг місто дісталося в удільне володіння Василькові Юрійовичу, синові київського князя Юрія Володимировича. Звідси й походження нової назви – Васильків
З 1240р. тут господарювали ординські завойовники, які перетворили мальовниче місто на згарище і пустку. У другій половині 13ст. Васильків перейшов у володіння Києво-Печерського монастиря, а в середині 14ст. разом з київськими землями відійшов до Литовської держави. Великих руйнувань зазнало місто під час національно-визвольної війни 1648-1654років під проводом Богдана Хмельницького проти польської шляхти. Тривалий час потому Васильків не міг відновити втрачених позицій.
Лише наприкінці 17ст. почалося відродження міста. Васильків перетворився на значний торговельний, ремісничий та прикордонний пункт. З 1797року після возз’єднання Правобережної України з Росією, Васильків став центром повіту, 1852р. місто одержало герб.
Усередині 19ст. – початок. 20ст. Васильків швидко розвивався. Населення його займалося переважно хліборобством, чумацьким промислом, торгівлею, ремісництвом, діяли тютюнові фабрики та інше. Освіту міста представляли двокласне училище. 5 чоловічих і одна жіноча школи грамоти.
Сьогодні Васильків – один з високорозвинених соціально-культурних центрів Київщини.
Васильків – місто обласного підпорядкування. Відстань до Києва 36 км. Територія міста – 3032,95 га.
День міста – перша субота вересня.
У місті виготовляють товари народного споживання, холодильні агрегати, метало профіль, пакувальну тару, електропраски, хлібобулочні вироби, комбікорми, шкіряні вироби, склопакети, продовольчі товари, борошно, макаронні вироби тощо.
