Ржищів – місто обласного підпорядкування, що розташоване у гирлі річки Леглич, яка належить до басейну Дніпра. Ржищів віддалений від магістральних транспортних шляхів (21 км до залізничної станції Кагарлик та майже така ж відстань до автошляху Київ - Дніпропетровськ).
Відомо, що цей край заселений людьми з давніх-давен. Археологічні знахідки перших поселень Трипільської культури належать до часів раннього неоліту (нового кам’яного віку) V-III тисячоліття до н. е.
Племя полян (русинів), яке населяло Ржищівщину, було одним з найрозвиненіших економічно, соціально і морально-етично слов’янських племен. Недарма літописець Нестор, автор знаменитої “Повісті временних лєт”, писав: «Поляни бяху мужы мудры и смысленны…будують міста і дотримуються добрих звичаїв».
Ржищів виник на місці старовинного міста Іван-города, яке згадується в літописах ще в 1151 році.
Під час тривалої боротьби князів за київський престол, Іван-город не раз переходив із рук в руки. У 1240 році місто було знищено монголо-татарами. Місцеве населення захищалося до останнього і загинуло у палаючому місті.
Минуло багато часу, поки на місці Іван-города виникло нове поселення Ржищів. Перші відомості про нього стосуються 1506 року. У 1571 році Ржищів згадується як населений пункт на Дніпрі. Разом з багатьма навколишніми селами він належав київським митрополитам.
Після Люблінської унії 1569 року Ржищів підпав під владу шляхетської Польщі. Селяни були остаточно закріпачені. Вони не мирилися з утисками, чинили опір гнобителям. У 1637-1638 рр. населення Ржищева брало участь у антифеодальних селянсько-козацьких повстаннях, очолюваних П. Павлюком, Д. Гунею, Я. Острянином і К. Скиданом.
За часів визвольної війни 1648-1654 рр. Ржищів був сотенним містечком Канівського полку. Його жителі брали участь у боях з польською шляхтою.
Біля Ржищева загін Максима Кривоноса дав бій шеститисячному війську магната Яреми Вишневецького. Повстанці розібрали переправу на Дніпрі, по якій мали переправлятися польські війська, а потім примусили противника відступити до Чернігова.
1653 року у Ржищеві Богдан Хмельницький приймав російських послів, вів з ними переговори про воз’єднання України з Росією. Після Переяславської Ради у січні 1654 року місцеві жителі склали присягу на вірність Російській державі. У 1654 і 1658 рр. біля Ржищева переправлялися на правий берег Дніпра війська під командуванням В.Б.Шереметьєва і Ф.В.Бутурліна, які були надіслані з Росії для боротьби з польськими загарбниками. Навесні 1664 року на правобережній Україні, в т. ч. у Ржищеві, відбулося народне повстання проти польської шляхти, але воно було придушене військовою силою.
Після Андрусівського перемир’я 1667 року Ржищів залишився під владою шляхетської Польщі. Його населення й далі боролося проти поневолювачів, за воз’єднання з Росією.
Довгий час цей населений пункт був селищем міського типу (з 1938 р), а згідно з постановою Верховної Ради України від 6 червня 1995 року йому надано статус міста обласного підпорядкування.
У Ржищеві функціонує педагогічно-індустріальний коледж та ряд інших освітніх закладів.
